K110 - це 12% ледебуритова хромиста сталь, що відповідає марці матеріалу 1.2379 (або X153CrMoV12, D2). Ця інструментальна сталь поєднує переваги традиційних 12% ледебуритових хромистих сталей із властивостями сучасних інструментальних марок. У своїй групі сталь BÖHLER K110 забезпечує найкраще поєднання зносостійкості, міцності на стиск та в'язкості, завдяки чому вона використовується практично в усіх операціях холодної обробки (холодного штампування).
Сталь K110 зазвичай постачається у відпаленому стані з максимальною твердістю 250 HB.
Технічний опис сталі K110 / 1.2379
Це основні технічні характеристики та сфери застосування високохромистої, ледебуритової сталі, відомої під марками D2 або BÖHLER K110.
Процес виробництва
Плавка: виплавлена у печі.
- Додаткова інформація:часто використовується електрошлакова переплавка (ESR) для підвищення чистоти та однорідності.
Властивості
- Зносостійкість: добра.
- Пояснення: високий вміст вуглецю та ванадію сприяє утворенню твердих карбідів, що забезпечують високу стійкість до абразивного зносу.
- Стабільність розмірів: добра.
- Пояснення: сталь демонструє мінімальні деформації під час термічної обробки, що критично важливо для виготовлення складних та точних інструментів.
Сфери застосування
Ця сталь є універсальною для інструментів, та деталей, схильних до високого зносу:
- Штампування та різання: вирубка, штампування, дрібне вирубування, карбування.
- Деформування: вальцювання, холодне формування, накатування різьб.
- Промислові ножі: промислові ножі, машинні ножі (для виробників).
- Складові частини: стандартні деталі: форми, пластини, пуансони, штифти.
- Спеціальні деталі: шнеки та стволи, компоненти для переробної промисловості, зношувані деталі, валки.
- Інше: загальні компоненти для машинобудування, компоненти для підземного будівництва (буріння, шахти).
- Порошкова металургія: пресування порошків.
Хімічний склад
| Хімічний склад марка сталі K110 | ||||||
| C | Cr | Mn | Mo | Si | V | Fe |
| 1,55 | 11,3 | 0,30 | 0,75 | 0,30 | 0,75 | Решта |
Термічна обробка
| Термічна обробка сталі K110 | ||
| Відпал | ||
| Температура | 800 до 850 °C (1472 до 1562 °F) | Повільне контрольоване охолодження в печі зі швидкістю 10 до 20 °C/год (18 до 36 °F/год) до температури приблизно 600 °C (1112 °F). Подальше охолодження на повітрі. |
| Зняття напруги | ||
| Температура | 650 до 700 °C (1202 до 1292 °F) | Після повного прогрівання витримати в нейтральній атмосфері протягом 1 - 2 годин. Повільне охолодження в печі. Метою є зняття напруг, спричинених інтенсивною механічною обробкою або наявністю складних форм. |
| Гартування та відпуск | ||
| Температура | 1030 до 1070 °C (1886 до 1958 °F) | Гартування (загартовування) здійснюється в оливі, соляній ванні (220 - 250 °C або 500 - 550 °C), газі, стисненому або спокійному повітрі; при цьому інструменти складної форми або з гострими крайками бажано гартувати на повітрі; час витримки після вирівнювання температури становить 15 - 30 хвилин; після гартування необхідно провести відпуск до бажаної робочої твердості згідно з таблицею відпуску. |
Таблиця відпуску
Графік залежності твердості від температури відпуску
Рекомендації до процесу:
- Розмір зразка: квадрат 20 мм (0,787 дюйма).
- Нагрівання: повільне нагрівання до температури відпуску відразу після гартування.
- Час витримки: 1 година на кожні 20 мм товщини, але щонайменше 2 години.
- Твердість: рекомендовані значення дивіться у таблиці відпуску.
- Кількість відпусток: рекомендовано щонайменше тричі вище максимуму вторинної твердості.
- Охолодження: на повітрі до кімнатної температури після кожного етапу.
- Зняття напруги: на 30 - 50 °C (86 - 122 °F) нижче найвищої температури відпуску.
- Зелена зона: позначає рекомендований діапазон температур на графіку.
Криві постійного охолодження (CCT-діаграми)
Діаграма термокінетичного розпаду аустеніту для сталі K110
Умови випробувань:
- Температура аустенітизації: 1080 °C
- Час витримки: 30 хвилин
- Твердість за Віккерсом
- 2...100: відсоткові частки фаз
- λ (0.40...59.8): параметр тривалості охолодження (800-500 °C)
- 1...2 К/хв: швидкість охолодження
Позначення фаз:
A — Аустеніт
K — Карбід
P — Перліт
B — Бейніт
M — Мартенсит
Ms — Температура початку мартенситного перетворення
Стаття доповнюється...