EN 10357 стандарт | DIN 11850

EN 10357 | DIN 11850 - це європейський стандарт, який визначає розміри, допуски та умови виробництва для труб і фітингів з нержавіючої сталі, які використовуються в хімічній, харчовій і фармацевтичній промисловості. Стандарт охоплює зварні та безшовні труби та фітинги, призначені для зварювання в трубні системи. Стандарт гарантує, що труби стійкі до корозії та можуть працювати в середовищах, де гігієна та стійкість до різних речовин є критичними.

Основні специфікації

Основними специфікаціями EN 10357 є:

• Матеріал: включає різні типи трубок із нержавіючої сталі, тип сталі залежить від застосування та навколишнього середовища.
• Розмір та форма: визначає різні розміри та форми, у тому числі круглі, квадратні, прямокутні та овальні, із зазначеними розмірами та допусками.
• Зварювання: містить специфікації процесу зварювання, включаючи тип зварного шва, якість та випробування.
• Стан поверхні: визначає стан зовнішньої поверхні труби без вимог до шероховатості внутрішньої поверхні.
• Випробування та перевірки: описуються процедури перевірки механічних властивостей, корозійної стійкості та точності розмірів.
• Маркування та упаковка: містить рекомендації щодо правильної ідентифікації та захисту труб під час транспортування.

EN 10357 замінив DIN 11850 як стандарт для труб з нержавіючої сталі. Ця зміна вносить докладніші специфікації, стандарти зварювання та процедури випробувань.

Матеріал

Відповідно до EN 10357 матеріали, які використовуються для виготовлення, повинні бути:

• Аустенітна нержавіюча сталь: аустенітна нержавіюча сталь яка містить щонайменше 16% хрому та 6% нікелю, що надає їй відмінну корозійну стійкість. Вона також немагнітна і має хорошу формованість та зварюваність. Її часто використовують в устаткуванні для харчової промисловості, кухонного начиння та трубопроводах. Нержавіюча сталь AISI 304 і AISI 316 - це типи аустенітної нержавіючої сталі, що зазвичай використовуються.
• Аустенітно-феритна (дуплексна) нержавіюча сталь: дуплексна сталь містить приблизно рівну кількість аустеніту та фериту, що надає їй баланс властивостей. Вона має хорошу стійкість до корозійного розтріскування під напругою, вищу міцність, ніж аустенітні нержавіючі сталі, і гарно зварюється. Дуплексні нержавіючі сталі використовуються в хімічній промисловості, на установках для опріснення морської води та теплообмінниках.
• Феритна нержавіюча сталь: цей тип містить високий рівень хрому, але мало або зовсім не містить нікелю. Вона має меншу корозійну стійкість, ніж аустенітна нержавіюча сталь, але все ж таки краще, ніж звичайна сталь. Вона магнітна, має гарну формованість і зварюваність. Феритна нержавіюча сталь часто використовується в автомобільній промисловості, архітектурному оздобленні та промисловому устаткуванні.

Вимоги до виробничого процесу

Відповідно до EN 10357 труби повинні виготовлятися наступним чином:

• Труби повинні бути виготовлені з холодно-катаної пластини, листа або смуги (нержавіючому металу надають форму при температурі, нижчій від точки його рекристалізації, що забезпечує підвищену міцність і гладку поверхню). Вони повинні бути поздовжньо зварені плавленням, тобто зварювання повинно проходити по довжині труби.
• Труби без яскравого відпалу або термічної обробки необхідно протруїти і пасивувати всередині і зовні. Протравлення та пасивація видаляють домішки та окислення з поверхні металу, підвищуючи його стійкість до корозії.
• Зварювальний шов потрібно точно відрегулювати, щоб вирівняти його зі стінкою труби, а потім згладити. Між наплавленим металом і основним металом не повинно бути перекриття.
• Ra (значення шероховатості) слід вимірювати вздовж.
• Для труб, виготовлених із застосуванням процесів BC та BD, у сертифікаті перевірки має бути зазначено, чи була труба освітлена, відпалена, термічно оброблена, протравлена та пасивована.
• Кінці трубок повинні бути гладкими, без задирок.

Ra - значення шероховатості. Це середня відстань між вершинами та западинами на поверхні, що дає змогу визначити загальну гладкість або шероховатість поверхні.

Документи з випробувань та перевірок

Нержавіючі труби, виготовлені відповідно до стандарту EN 10357, повинні бути перевірені на відповідність таким вимогам:

• Випробування слід проводити для аустенітних та аустенітно-феритних матеріалів згідно з EN 10217-7 з використанням категорій випробувань TC1 або TC2. TC1 передбачає неруйнівний контроль, а TC2 - руйнівний контроль труб.
• Феритні матеріали повинні бути випробувані відповідно до EN 10028-7. Труба із зовнішнім діаметром більше 219,1 мм має бути піддана випробуванню на розтягування поперечного зварного шва. Міцність на розрив має відповідати вимогам, що висуваються до основного матеріалу.
• Випробування на міжкристалітну корозію слід проводити за стандартом EN 10217-7 для аустенітних та аустенітно-феритних марок. Для феритних марок необхідно узгодити процедуру випробувань.
• Шероховатість слід вимірювати всередині труби, на відстані не менше 5 мм від кінця, відповідно до стандарту ISO 4288. Ці вимірювання повинні проводитися як мінімум в одному випробувальному запуску для кожних 20 трубок у кожній виробничій партії, а результати мають бути документовані.
• Вимірювання слід проводити як на зварному валику, так і на основному матеріалі, а сертифікат перевірки повинен підтверджувати, що ці виміри відповідають стандартам.

Відповідно до EN 10357 труби повинні бути виготовлені та випробувані наступним чином:

• У випадку труб, виготовлених методами CD та BD (див. таблицю вище ⇑), додаткові вимірювання зовнішньої шероховатості слід проводити на відстані не менше 100 мм від кінця труби. Частота цих вимірів має збігатися із частотою внутрішніх.
• Відповідні інспекційні документи мають бути видані відповідно до EN 10204.

Маркування

На кожній трубі має бути чітке та незмінне маркування з такими деталями:

• Назва або товарний знак виробника
• EN 10357 TC1 або TC2 для позначення категорії випробування 1 або 2 відповідно згідно з EN 10217-7
• Умовне позначення процесу виготовлення (згідно таблиці ⇑)
• Марка використовуваної сталі
• Розміри нержавіючої трубки
• Номер плавлення, яке визначає партію нержавіючої сталі, з якої виготовлено трубу
• Для труб TC2 ідентифікаційний номер (наприклад, номер замовлення або позиції) згідно з EN 10217-7, який пов’язує продукт або одиницю доставки з відповідним документом
• Відмітка представника інспекції
• Якщо є потреба в іншому маркуванні або додатковому маркуванні, це необхідно узгодити під час замовлення

Упаковка та транспортування

Труби повинні поставлятись сухими. Ті, які були виготовлені з використанням процесу CD або BD та відшліфовані (для згладжування поверхні), повинні бути захищені поліетиленовими рукавами, якщо інше не зазначено під час замовлення. Деталі упаковки та транспортування повинні бути узгоджені під час розміщення замовлення.

Необхідна інформація

Під час замовлення постачальник повинен надати таку інформацію:

• Кількість (вага, довжина та кількість)
• Посилання на стандарт EN 10357
• Позначення виробничого процесу та характеристик поверхні
• Зовнішній діаметр та товщина стінки
• Довжина окремої одиниці та її допуск
• Позначення марки сталі EN 10217-7, за винятком феритних марок
• Позначення марки сталі згідно з EN 10028-7 призначене тільки для феритних марок
• Виробництво та випробування згідно з EN 10217-7 TC1 / TC2

EN 10357 вимірювання

EN 10357 - це європейський стандарт, який набув чинності на початку 2014 року. Цей стандарт визначає розміри, допуски, матеріали, характеристики поверхні та маркування зварних труб з нержавіючої сталі. Цей стандарт стосується труб для харчової та хімічної промисловості та дійсний для всіх країн Європейського Союзу.

З введенням стандарту EN 10357 старі стандарти були ухвалені для всіх серій. У результаті тепер є один стандарт із чотирма вимірами.

Розміри та допуски для труби круглого поперечного перерізу (мм)

• У допуски по зовнішньому діаметру включено овальність
• Для товщини стінки ±10%

Прямолінійність

Відхилення від прямолінійності для заданої довжини визначається за такою формулою: 0,0015 × довжина і не повинна перевищувати 2 мм/м.