Нержавіюча сталь для ножів | Сталь для ножа - Твердість

Твердість нержавіючої сталі та сплавів для ножів

Твердість нержавіючої сталі та сплавів для ножів зазвичай вимірюється за шкалою Роквелла (HRC) і є одним із найважливіших показників якості клинка. Вона визначає здатність сталі тримати гостроту ріжучої кромки та її зносостійкість, але при цьому впливає на крихкість і складність заточування.

Вплив твердості на властивості ножа

• Вища твердість (60+ HRC):
  • Переваги: краще і довше тримає гостроту, вища зносостійкість.
  • Недоліки: складніше точити, вища ймовірність крихкості (сколів ріжучої кромки).
• Нижча твердість (54 - 58 HRC):
  • Переваги: легше заточувати, вища міцність і стійкість до зламу та гнуття.
  • Недоліки: швидше втрачає гостроту, вимагає частішого заточування.

Твердість сталі значною мірою залежить від вмісту вуглецю (C) та якісної термічної обробки (загартування). Хром (Cr) забезпечує корозійну стійкість (якщо його вміст ≥11.5%).

Для кухонних та повсякденних ножів (EDC) зазвичай шукають баланс у діапазоні 57 - 60 HRC, оскільки це дозволяє ножу бути достатньо міцним і водночас легко точитися. Для спеціалізованих інструментів, таких як леза для виживання або високоякісних японських ножів, можна обирати сталі з твердістю 62 - 64 HRC, жертвуючи міцністю заради екстремальної гостроти та її тривалого збереження.